Інсульт – гостре порушення кровообігу через закупорку судини (ішемічний) або її розрив (геморагічний) колаж: glavcom.ua
Як війна впливає на кількість інсультів, їхній перебіг та наслідки
Інсульт завжди є наслідком станів, які виникли раніше, пояснює «Главкому» доктор медичних наук, завідувачка кафедри неврології університету імені Богомольця Марія Прокопів. До захворювання призводять три чинники: проблеми із серцем, ураження судин та зміна реології (текучості) крові.
З боку серця клапанний порок, аритмія або фібриляція передсердь можуть призводити до інсульту. А також – гіпертонічна хвороба, яку супроводжує регулярно підвищений артеріальний тиск. Гіпертонія як причина інсульту є найбільш розповсюдженою.
Щодо судин, то атеросклероз є фактором ризику, коли ми говоримо про інсульт. Ця хвороба уражає людей літнього віку або хворих на цукровий діабет. Найменш розповсюдженим чинником інсульту є загущення крові, яке виникає внаслідок нестачі в організмі рідини.
Щороку у світі та в Україні зростає кількість хворих на інсульт. Про це – із цифрами та фактами на руках – ми говоримо з Марією Прокопів. Інтенсивність зростання випадків захворювання розглядаємо на тлі війни, а точніше, стресу, який нас тепер незмінно супроводжує.
Доктор медичних наук, професорка Марія Прокопів фото з відкритих джерел
«Кількість серцево-судинних захворювань зростає і через десятки років після завершення війни»
З 2012-го і по 2015-й рік кількість захворювань на інсульт у Києві зростала, сягнувши піку у 2015-му (це можна пов’язати з початком російсько-української війни), а далі падала – аж до 2022 року. У 2021-му кількість випадків захворювання становила 2094. У 2022 році кількість хворих скоротилася до 1962, а у 2023-му підскочила до 2452 випадків. І це лише первинні інсульти.
У 2023 році – порівняно із 2022-м – кількість первинних інсультів почала зростати. Наразі така тенденція зберігається, каже неврологиня інфографіка: Марія Прокопів
«Світова практика показує, що у людей, які проживають там, де тривали бойові дії, кількість серцево-судинних захворювань зростає і через десятки років після завершення війни», – коментує Марія Прокопів.
Але головною ознакою воєнного часу стало навіть не це, а різке зростання кількості повторних інсультів.
«У 2018 році сукупна кількість хворих і на первинний, і на вторинний інсульт, котрі лікувалися у державних та комунальних медичних закладах, трохи перевищила 7,5 тис. випадків. У 2022 році було проліковано 7744 хворих, а у 2023-му – 9666. При цьому якщо у 2018 році первинні та вторинні інсульти співвідносилися як 48,7% до 51,3%, тобто 1:1,05, то зараз співвідношення становить 25% та 75%, тобто 1:3», – констатує лікарка.
Кількість повторних інсультів у 2023 році істотно зросла і становить 75% від загального числа інфографіка: Марія Прокопів
З хороших новин можна відзначити те, що співвідношення ішемічних та геморагічних інсультів (останні є більш небезпечними) зсунулося у бік ішемічних.
У попередні роки два типи захворювання співвідносилися як 8,4:1, а у 2023-му баланс змінився так: на один геморагічний інсульт нині припадає 12,6-12,7 ішемічних.
Дещо знизилася і смертність, каже Прокопів. У 2023-му вона становила 16,8% від загальної кількості ішемічних інсультів та 41,8% від геморагічних. У 2022 році це співвідношення було 19,3% та 44,1% відповідно.
Смертність хворих у лікарняних стаціонарах у 2023 році зменшилася порівняно із 2022-м, але зросла щодо 2018-го інфографіка: Марія Прокопів
Дані щодо смертності неврологиня коментує так: з одного боку, зросла обізнаність пацієнтів щодо симптоматики інсультів – у 2023 році лише 31% хворих не мав уявлення про те, що він захворів (у попередні роки кількість необізнаних сягала половини), але з іншого – хворі прибувають до лікарні, коли хвороба вже прогресує.
Цікаво, що пізнє звернення хворих фіксують також і онкологи, про що «Главком» писав нещодавно.
Детальніше читайте тут: Рак, війна та гроші: що змінилося у лікуванні онкології?
«Все більше хворих доставляє «швидка». Тобто людина, яка погано почувається, не йде спочатку до поліклініки, а відразу набирає «103». Минулого року 89% хворих до лікарень привезла саме «швидка». І це добре, бо «швидка» попередньо діагностує інсульт просто на місці, що прискорює процес лікування. У нас на 20% виросла кількість випадків, коли пацієнт потрапляє до лікарні у межах терапевтичного вікна, тобто упродовж 4,5 годин після інсульту», – каже Прокопів.
Але разом із цим зросла і кількість пізніх звернень. А пізнє звернення означає важчий перебіг хвороби і більшу загрозу смерті.
Інколи причиною запізнілого лікування інсульту є свідома відмова пацієнта від госпіталізації. Кількість таких випадків зросла на 13,2%. Це може бути наслідком важкого психологічного стану через війну, вважає лікарка інфографіка: Марія Прокопів
Іще одна ознака «воєнних» інсультів – те, що все більше хворих потрапляють на лікарняне ліжко з гіпертонією (інша назва хвороби – артеріальна гіпертензія). А гіпертонію провокує стрес. «Ми зараз навіть говоримо про стрес-індуковану артеріальну гіпертензію. А це, за визначенням, – «гостре підвищення артеріального тиску під впливом психосоціальних факторів».
Серед факторів ризику, які викликають інсульт, на першому місці – артеріальна гіпертензія. У 9 з 10 випадків ця причина була виявлена у хворих на інсульт інфографіка: Марія Прокопів
«До 2022 року лише 33% хворих жалілися на сильний стрес, нині ж їх кількість зросла до 42,5%», – говорить неврологиня.
«Зазначу також, що інсульт помолодшав. До нас поступають молоді чоловіки, які говорять, що у них стрес. При цьому вони досі нічим не хворіли, але це не симулянти. Ми міряємо у них тиск, а він – височенний», – додає вона.
Відповідаючи на запитання «Главкома», якою є статистика інвалідизації після перенесених інсультів, Марія Прокопів зазначає, що тут показники залишилися колишніми.
Рівень інвалідизації через рік після перенесеного інсульту коливається від 76 до 85%, до роботи повертаються не більше 10-12% постінсультних пацієнтів, а 25-30% до кінця життя залишаються глибокими інвалідами.
Ціна здоров’я
Саме тому важливими є превентивні заходи. Більшість серцево-судинних хвороб можуть бути профілактовані, наголошує Прокопів. І тому дуже важливо, щоб сімейний лікар робив акцент на профілактичних діях, на способі життя пацієнта, на історії його родини, особливо якщо там вже був цукровий діабет абощо.
Поради, як вести здоровий спосіб життя, є загальновідомими. Увагу цій темі приділив навіть уряд: там делікатно обійшли побажання уникати стресів, розуміючи, що нині це неможливо скриншот: kmu.gov.ua
Допомогу хворим з інсультом мають право надавати ті державні лікарні, які мають укладений договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Такий договір має, зокрема, Свято-Михайлівська лікарня (колишня Олександрівська – «Главком»), де працює Марія Прокопів.
Однак на даний момент хворих на інсульт не госпіталізують до декількох медзакладів, навіть попри наявний договір з НСЗУ, бо ці лікарні не виконують всі необхідні вимоги, і тому не включені до графіку госпіталізації, роз’яснює лікарка.
Законтрактованим Національною службою здоров’я лікарням держава повертає кошти, витрачені за лікування.
За словами Марії Прокопів – у повному обсязі це відбувається протягом місяця. Тобто для хворого лікування має бути безкоштовним, бо за все буде заплачено з державного бюджету.
«На один випадок неускладненого інсульту виділяють менше 16,5 тис. грн, на тромболізис (розчинення тромбу у закупореній артерії – «Главком») – 62 тис., а на ендоваскулярні втручання (видалення тромбу хірургічним шляхом – «Главком») – 130 тис. гривень», – інформує неврологиня.
«Ці гроші йдуть на перебування пацієнта у стаціонарі. Звичайно, що цієї суми не вистачає. Хоча б тому, що вона призначена тільки на лікування інсульту, тобто наслідків. А хворий з інсультом має купу інших захворювань, бо здорових людей з інсультами не буває. І гіпертонію, і діабет, і захворювання нирок, печінки. Але це не враховується», – пояснює вона потребу витрачати свої кошти при шпиталізації.
Лікарка згадує, як іще у 2016-му мріяла про те, аби в Києві «робили хоча б сто тромболізисів на рік… У 2022 році ми зробили їх 400, а у 2023-му – вже біля тисячі. Бо тромболізис – це як слова Христа до Лазаря «встань та іди» – він спрацьовує миттєво. І якщо близько 10 років тому ми всі ще боялися проводити цю процедуру, бо не були впевнені у тромболітиках, то зараз усе змінилося», – розповідає Прокопів.
Корисно пам’ятати про ознаки інсульту інфографіка з відкритих джерел
При лікуванні інфаркту медзаклад отримує 43,5 тис. грн за кожного пацієнта при наданні допомоги з проведенням стентування. Якщо стентування не проводилося, НСЗУ оплачує 25,3 тис. за надану медичну допомогу – при цьому у вартість включено необхідні лабораторні та інструментальні обстеження.
Національна служба здоров’я анонсує і безкоштовну діагностику (КТ, МРТ, ангіографію, лабораторні дослідження), і безоплатне надання ліків та подальшу реабілітацію. За минулий рік безкоштовну допомогу при гострому мозковому інсульті в цілому по Україні отримали 78,8 тис. пацієнтів, при гострому інфаркті міокарда – 21 тис. Загалом лікарням було виплачено понад 2,22 млрд грн.
Базові витрати і справді покриває держава, зауважує Прокопів. «Але якщо починаються ускладнення, необхідні препарати докуповують родичі пацієнта. На них вже просто не закладений кошторис», – визнає вона.
І все-таки рівень надання медичної допомоги хворим з інсультом у Києві покращився, вважає Марія Прокопів. І це попри війну, наголошує вона. Якість лікування все ще є далекою від ідеалу, але вона вища, аніж у попередні роки.
Наталія Лебідь, «Главком»
Читайте також:
Вчені з’ясували, хто більше схильний до інсульту – чоловіки чи жінки «Кожні шість хвилин нова смерть». Науковці шокували даними про інсульти в Україні Лікар-невропатолог Юрій Фломін: «Уникнути інсульту загалом нескладно і недорого» Інсульт та деменція: як кава впливає на мозок (дослідження) Лікування інсульту та інфаркту: які послуги українці отримають безкоштовно Вчені виявили нові механізми розвитку інсульту – дослідження Самотність збільшує ризик інсульту на 56% – дослідження
Джерело